Формування сімейних традицій у проведенні вільного часу є запорукою щасливого дружної родини, в якій не залишається місця шкідливим звичкам (захоплення алкоголем, курінням, наркотиками) і нерозуміння, відчуженості, озлобленості, нудьзі. У мАлика, який  зростає на добрих традиціях, поступово формується «ОБРАЗ СІМ'Ї», який він проносить через своє життя і, ставши дорослою людиною, створює свою сім'ю, засновану на любові, повазі один до одного і спільних загальних справах. Форми сімейного дозвілля досить різноманітні. Це і родинні свята, відвідування театрів, музеїв, спільні прогулянки, походи, ігри та багато іншого. Завдання батьків - зуміти методично грамотно використовувати ту чи іншу форму організації сімейного дозвілля.
Становлення і розвиток людини починається в сім'ї.

Сім'я - це перша громадська щабель у житті людини. Вона з раннього віку визначає свідомість, формує почуття дітей. Під керівництвом батьків дитина набуває свій перший життєвий досвід, уміння і навички життя в суспільстві. Враження дитинства залишають слід на все життя. Дитячі переживання впливають на весь подальший  шлях.  Людина може забути про них, але вони, крім його волі, часто визначають його вчинки.
Сім'я виступає найважливішим інститутом соціалізації підростаючих поколінь.

На думку О.В. Мудрика, вона являє собою персональне середовище життя і розвитку дітей, підлітків, юнаків і дівчат, якість якого визначається низкою параметрів:
• соціально-культурний залежить від освітнього рівня батьків і їх участі в житті суспільства;
• соціально-економічний визначається майновими характеристиками і зайнятістю батьків на роботі;
• техніко-гігієнічний залежить від умов проживання, обладнання житла, особливості способу життя;
• демографічний визначається структурою сім'ї.
Головними функціями сім'ї є:виховна, оздоровча, духовно-моральна, пізнавально-навчальна, технічна, трудова, культурно-просвітницька, дозвільно-творча, охоронно-захисна.
 

Основними завданнями родинного виховання є:
• гармонійний розвиток дитини;
• турбота про здоров'я дітей;
• допомога у навчанні;
• трудове виховання і допомога у виборі професії;
• допомога в соціалізації особистості;
• формування досвіду гуманних, емоційно-моральних відносин;
• турбота про загальнокультурному та інтелектуальному розвитку;
• підготовка до самовиховання і саморозвитку.
 

Кожна дитина - це особливий світ, і пізнати його можуть тільки ті батьки, які розуміють кожен рух дитячого серця, вміють разом зі своєю дитиною розділити дитячі радощі і тривоги, успіхи й негаразди. Виховання сучасної дитини вимагає від батьків терпіння, любові, душевних сил і часу.           Головними якостями батьків, які так необхідні дітям, є гуманність, доброта і батьківський такт. Любов і дружба, взаємна підтримка батька й матері є для дитини наочним прикладом.
Яку б сторону розвитку дитини ми не взяли, завжди виявиться, що вирішальну роль у його ефективності на тому чи іншому віковому етапі грає сім'я.
Важливими складовими сімейного виховання є:
• клімат сімейного виховання (традиції, затишок, відносини);
• режим сімейного виховання;
• зміст дозвіллєвої діяльності.
Сім'я - це перше соціальне оточення, в якому людина засвоює основні моральні цінності, здобуває первинні знання і набуває основні вміння і навички діяльності та спілкування, з якими він потім входить у світ. Тому все, що буде недоотримано в дитинстві, з великим трудом заповнюється, а іноді й не заповнюється зовсім в подальшому житті. І ці втрати є наслідком того, що в сім'ї відсутня спільна дозвіллєва діяльність. Ніде людина не може повністю розслабитися, отримати повноцінний, необхідний йому відпочинок, крім як у родинному колі. Родина дає відчуття захищеності від життєвих негараздів.
Прилучення до культурної організації вільного часу дітей - основна функція для сім'ї, яку батьки не в змозі добре організувати.

Проводячи вільний час з дітьми, батьки повинні враховувати, що для дітей необхідно різноманітність форм дозвілля. Вибір форм проведення вільного часу відбувається в кожній сім'ї з урахуванням її інтересів, схильностей, можливостей.
Правильно організованізоване сімейне дозвілля виконує відновну функцію сім'ї, тобто має своєю метою відновлення та підтримання здоров'я, задоволення різних духовних потреб. Зміст сімейного дозвілля визначається інтересами кожного члена сім'ї. Інтереси, як правило, бувають різні, проте часто, навіть зовні різні інтереси можна об'єднати однією ідеєю. Все буде залежати від того, з яким настроєм вся родина буде підходити до організації тієї чи іншої справи, наскільки всі захоплені процесом підготовки та проведення вихідних, свят або просто тихого сімейного вечора. Сімейне дозвілля повинне   приносити задоволення кожному члену сім'ї. Тільки тоді воно буде надавати розвиваючий  вплив на дітей і дорослих, підвищувати їх культурний рівень.

Якими діти народжуються –

ні від кого не залежить,

але в наших силах

зробити їх хорошими

через правильне виховання.

 Плутарх

Сучасна сім’я несе найбільшу відповідальність за виховання дитини. Саме вона має виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального й фізичного розвитку юного покоління. Конституційним обов’язком батьків є утримання своїх дітей до повноліття. Законом України «Про освіту» на батьків покладена відповідальність за фізичне здоров’я та психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їхніх природних здібностей.

Від сім’ї починається шлях до пізнання світу, свого становлення як особистості, шлях до навчання, обрання професії.

Якщо:                                          

 • дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;

• дитину висміюють, вона стає замкнутою;

• дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;

 • дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;

 • дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;

 • дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;

• дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;

• дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;

 • дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;

 • дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Шановні батьки, пам’ятайте:

Фізичне покарання – це показник не тільки Вашої слабкості, розгубленості, безсилля, але й педагогічного безкультур’я. Турбуйтесь про те, щоб дитяче серце не стало грубим, злим, холодним, байдужим і жорстоким.

Пам’ятайте, що при фізичному насиллі, фізичне та психічне здоров’я дитини порушується.

Коли дитина говорить Вам, що підвергається насильству, то:

• повірте їй;

• уважно, спокійно вислухайте;

• не засуджуйте;

 • допоможіть їй.

Зробіть сім’ю безпечною гаванню в житті дитини.

Кілька коротких правил

1. Показуйте своїй дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.

2. Не можна ніколи (навіть у пориві гніву ) говорити дитині, що вона гірша за інших.

3. Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.

4. Обов’язково говоріть з дітьми про їхні справи у коледжі: що цікавого відбулося протягом дня, протягом тижня. Чи відчуває ваша дитина задоволення від навчання та спілкування з одногрупниками. Обов’язково підтримуйте контакт з куратором групи.

5. Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтеся своєю дитиною.

6. Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно.

7. Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму.

8. Не домагайтеся успіху силою. Примус – найгірший варіант морального виховання. Примус у сім’ї порушує особистість дитини.

 9. Визнайте право дитини на помилку.

10.Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів.

11.Прищеплюйте дитині дбайливе ставлення до речей.

12.Не стримуйте інтерес до навчання, заохочуйте дитину до набуття знань, обміну враженнями від почутого, побаченого.

13.У будь-якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини.

14.Розмовляйте з дитиною про її оточення, друзів, щоб дізнатися з ким і де вона проводить вільний час.

15.Як пізно б не повернувся ваш син чи донька, дайте зрозуміти, що ви раді його бачити. Спокійно, без крику поясніть дитині, що ви дуже хвилювались.

 16.Якщо син або донька звернулись до вас за порадою, ніколи не відповідайте, що вам ніколи.

 17. Обов’язково залучайте дітей до участі у сімейних справах, активізуйте їх енергію у творчому та спортивному напрямках.

Якщо у Ваших відносинах з близькими (оточуючими) присутній моральний тиск, примус, маніпуляції, образи чи приниження, що свідчить про ознаки домашнього насильства, або Вам стало відомо про факти торгівлі людьми – Ви можете повідомити про це скориставшись телефонним номером 1547.

На всій території України діють спеціальні “гарячі лінії”:

15-47 – з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству. Номер цілодобовий та безкоштовний;

0800-500-202 – “гаряча лінія” Національної поліції України. Телефонувати можна щодня з 8:00 до 20:00;

0800-500-335 або 116-123 – Національна “гаряча лінія” із запобігання домашньому насильству, де можна отримати психологічну допомогу.

Пам'ятайте, що НАСИЛЛЯ Є ЗЛОЧИНОМ, А НЕ СУТО СІМЕЙНОЮ СПРАВОЮ! САМЕ БАТЬКИ (УСИНОВИТЕЛІ) НЕСУТЬ БЕЗПОСЕРЕНЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я СВОЄЇ ДИТИНИ (ДІТЕЙ)!